Новий уголовный процесуальний кодекс

05.01.2019 Выкл. Автор admin

Содержание:

Новий уголовный процесуальний кодекс

Адвокатське обʼєднання м.Київ

Новий Кримінально-процесуальний кодекс України

20 листопада 2012 року набирає чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який досить суттєво відрізняється від попереднього кодексу прийнятого ще 28 грудня 1960 року, та введеного в дію із 1 квітня 1961 року при УРСР.

Щодо змін, до нового Кримінального процесуального кодексу України, хочемо звернути Вашу увагу на наступні зміни:

— введено колегіальний розгляд справ у кількості трьох професійних суддів в справах щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років.

За злочини, які передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі розглядається колегією суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних (ч.ч. 2-3 ст. 31 Кримінально-процесуального кодексу України (надалі КПК України) 2012 року);

не може бути захисником адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (ч. 2 ст. 45 КПК України (2012 року).

У кодексі 1960 року, який діяв до цього часу, окрім адвоката захисниками могли бути і інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, близькі родичі, опікуни або піклувальники (ч. 2 ст. 44 КПК України).

Слід зауважити, що на практиці усі додаткові особи, окрім адвоката, в більшості випадків не мали юридичної сили, не сприймалися належним чином слідчими органами, прокуратурою та судом, або взагалі не допускалися до справи;

— було доповнено і загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні, де визначено, що одночасно, у одного обвинуваченого, під час судового розгляду не може бути більше п’яти захисників (ч. 3 ст. 46 КПК України);

права свідка також доповнено, останньому дозволено користуватись під час давання показань та у участі інших процесуальних дій, правовою допомогою адвоката, на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань, та дозволено заявляти клопотання про забезпечення безпеки (п. п. 2, 6, 8 ч. 1 ст. 66 КПК України (2012 року)). Вищезазначених прав не було в ст. 69-1 КПК України (1960 року);

— з’явився новий розділ, по заходам забезпечення кримінального провадження, куди входить: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід, накладення грошового стягнення, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна, арешт майна, затримання особи, запобіжні заходи (ст. 131 КПК України);

— раніше виклик особи по повістці виклику був передбачений лише у якості обвинуваченого (ст. 134 КПК України), тепер повісткою про виклик можуть викликати будь-якого учасника кримінального провадження для допиту чи участі в іншій процесуальній дії (ч. 1 ст. 133 КПК України (2012 року). Слід зауважити, що КПК не дає роз’яснення за яких обставин особа є учасником кримінального провадження. Скоріш за все слідчий, прокурор будуть визначати це на власний розсуд.

Також слід звернути увагу на те, що законодавець передбачив зміст повістки про виклик у якій визначив щодо посилання на процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа, процесуальні дії, для участі в якій викликається особа (ст. 137 КПК України (2012 року). А отриманням повістки виклик вважається при надісланні її на електронну адресу адресата, за умови якщо слідчому, прокурору, слідчому судді була відома ця адреса у відповідності до ч. 2 ст. 136 КПК України. До поважних причин не прибуття особи на виклик, не має причини у зв’язку із не постійним переглядом електронної пошти;

— з’явились нові запобіжні заходи: особисте зобов’язання та домашній арешт (ст. ст. 179, 181 КПК України);

— створено Єдиний реєстр досудових розслідувань до якого слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості (ст. 214 КПК України (2012 року);

— з’явилось нове поняття повідомлення про підозру, суть якого полягає в тому, що коли особу було затримано під час скоєння злочину або за підозрою у скоєнні злочину то протягом 24 годин, даній особі повинні вручити письмове повідомлення про підозру (ст. 278 КПК України);

— тепер можливе закриття кримінального провадження із причин, коли не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати (ст. 284 КПК України);

— запасного народного засідателя було замінено на запасного суддю (ст. 320 КПК України);

— можливість проведення процесуальних дій в режимі відео конференції під час судового провадження, у випадках не можливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження за станом здоров’я або з інших поважних причин, необхідності забезпечення безпеки осіб, проведення допиту малолітнього або не повнолітнього свідка, потерпілого (ст. 336 КПК України);

— передбачено угоди в кримінальному провадженні: угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим та угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. У випадку укладення таких угод сторони позбавляються права на оскарження вироку у вищі інстанції. А у випадку не виконання таких угод, вирок суду може бути скасовано за поданням потерпілого чи прокурора ( ст. ст. 468 – 476 КПК України);

— з’явилось поняття слідчий суддя, який призначається у суді першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення контролю за дотримання прав і свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Вище наведено не вичерпний перелік нововведень. Щодо питань по кримінальному провадженні звертайтесь до наших адвокатів, будемо раді допомогти.

Кримінальний процесуальний кодекс України (КПКУ) 2018

КПКУ в останній чинній редакції від 5 серпня 2018 року.

! кодекс має нову редакцію, яка набирає чинності 19 грудня 2018 року.
Порівняти зміни

Ви можете порівняти редакції даного кодексу, вибравши дати вступу редакцій в силу і натиснути на кнопку «Порівняти». Всі останні зміни та доповнення відкриються перед Вами як на долоні.

Кримінальний процесуальний кодекс України регулює порядок кримінального провадження на території України. Кодекс набрав чинності 20 листопада 2012 року. Кримінальний процесуальний кодекс складається з 11 розділів і 46 глав. Даний кодифікований закон замінив Кримінально-процесуальний кодекс від 1 квітня 1963 року.

Основні новації Кодексу:

  • більш зручно структурований;
  • поява набагато більше оцінюваних понять (розумність строків);
  • з’явилися принципово нові суб’єкти кримінального провадження (суд присяжних, слідчий суддя);
  • внесення глави «Засади кримінального провадження», в які закріплено 22 засади, згідно з якими повинно проводитись кримінальне судочинство;
  • скорочення кількості процесуальних документів;
  • поява нової форми прокурорської діяльності – нагляд у формі процесуального представництва;
  • встановлення більш суворих вимог до захисника.

Головними завданнями Кримінального процесуального кодексу є охорона держаних інтересів юридичних та фізичних осіб, держави, суспільства, повне, неупереджене та швидке розкриття злочинів, встановлення винних та правильне застосування закону. Кодекс повинен забезпечувати притягнення до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, в міру своєї вини.

Юрист-UA.Net постійно стежить за актуалізацією кодексів та законів.

Так, наприклад, Кримінальний процесуальний кодекс України має майбутню редакцію тільки від 19 грудня 2018 року

Шансів знайти новішу чинну редакцію — немає.

Новый Уголовно-процессуальный кодекс. Необходимо переформатировать милицию

Президент Кыргызской Республики Алмазбек Атамбаев подписал Уголовно-процессуальный кодекс Кыргызской Республики, который вступит в силу только 1 января 2019 года. Об этом сообщает отдел информационной политики аппарата президента.

Принятый кодекс разработан в целях реализации указа президента Кыргызской Республики «О мерах по совершенствованию правосудия в Кыргызской Республике» от 8 августа 2012 года № 147, решений Совета по судебной реформе при президенте Кыргызской Республики в рамках деятельности экспертной рабочей группы, созданной для разработки законопроектов, направленных на реформирование судоустройства.

Концепция принятого УПК КР направлена на решение следующих фундаментальных проблем уголовного судопроизводства:

Переформатирование стадии возбуждения уголовного дела, которая в рамках досудебного производства начинается с момента регистрации в Едином реестре заявления (сообщения) о преступлениях и проступках.

Следствие по уголовным делам и производство по делам о проступках, обозначенные в проекте единым термином «досудебное производство», рассматриваются лишь как формы единого процесса. Все процессуальные действия могут совершаться лишь после начала уголовного производства по делу.

Таким образом, в правоохранительных органах требуется создание и ведение Единого реестра преступлений и проступков и оборудование этих органов техническими средствами для фиксирования уголовного производства. В итоге мы получаем унификацию органов дознания и следствия в рамках нового «досудебного производства» с одновременным расширением судебного контроля за деятельностью органов его осуществляющих.

Придание процессуальной формы приняли оперативно-разыскным действиям, производимым в рамках расследуемого уголовного дела. Отдельная глава УПК КР посвящена специальным (негласным) следственным действиям, под которыми понимается разновидность следственных действий, сведения о факте и методе их проведения, не подлежащие разглашению. Специальные (негласные) следственные действия проводятся в случаях, если сведения о преступлении и лице, его совершившем, невозможно получить другим способом.

Придание уголовному процессу большей гибкости путем введения института «процессуальное соглашение». Если в действующем УПК имеется только упрощенный порядок производства в связи с согласием обвиняемого с предъявленным обвинением, то в новом УПК КР он включает в себя три вида процессуального соглашения:

1) процессуальное сотрудничество;

2) соглашение о признании вины;

3) соглашение о примирении сторон.

В новом УПК КР кассационное производство отнесено к ведению Верховного суда Кыргызской Республики, где рассматривается дело в составе трех судей.

В УПК КР производство дел по вновь открывшимся обстоятельствам дополнено «новыми обстоятельствами».

Новеллой в УПК КР является раздел «Особый порядок уголовного судопроизводства», который включает в себя также такие новые институты, как «Особенности производства в отношении юридических лиц», «Особенности уголовного судопроизводства в отношении отдельных категорий лиц».

Следующим новым институтом уголовного судопроизводства является «Производство по делам о проступках». Данные положения разработаны в целях реализации норм нового Кодекса о проступках. В УПК закреплена процедура ведения производства по делам о проступках.

В УПК КР максимально отражена состязательная модель уголовного процесса с участием присяжных заседателей, где доказательствам не придается заранее установленная сила. Коллегия присяжных решает вопросы факта, а профессиональный судья определяет вид и меру наказания.

В УПК КР введено новое понятие «уведомление о подозрении». При наличии достаточных доказательств, дающих основания для подозрения лица в совершении преступления (проступка), следователь, орган дознания уведомляет лицо о подозрении и разъясняет ему права подозреваемого.

Начало судебного производства по уголовным делам дополнено новым этапом — предварительное слушание, который проводится по ходатайству сторон или по инициативе судьи при наличии: 1) ходатайства об исключении недопустимых доказательств; 2) оснований для возвращения дела прокурору (доследование); 3) оснований для приостановления или прекращения дела; 4) по делам об особо тяжких преступлениях; 5) для решения вопроса о рассмотрении уголовного дела судом с участием присяжных заседателей.

Что появится нового

В новый УПК КР вводится институт следственного судьи. Следственный судья – судья, применяющий меры, ограничивающие права и свободы подозреваемого, обвиняемого, осуществляющий судебный контроль за законностью процессуальных действий и решений уполномоченного должностного лица органа дознания, следователя, руководителя следственного подразделения, прокурора.

В новом УПК КР максимально уравниваются в правах стороны обвинения и защиты путем внедрения дополнительных процессуальных гарантий для подозреваемых и обвиняемых. К примеру, подозреваемый обеспечивается защитником с момента фактического (физического) задержания, а не с момента водворения в изолятор временного содержания (ИВС), будет иметь право при задержании на один телефонный разговор, требовать проверки законности и обоснованности задержания, а также право на медицинский осмотр и помощь врача после фактического задержания.

Обвиняемому предоставляется право заключать процессуальные соглашения.

Защитник выбирается подозреваемым и обвиняемым из числа адвокатов.

Органы досудебного производства, прокурор и суд лишены процессуальных возможностей вмешиваться в выбор защитника и препятствовать его участию в деле. Также обеспечены процессуальные гарантии конфиденциальности общения защитника с подозреваемым, обвиняемым.

Приведены в соответствие с международными требованиями положения относительно подозреваемого и обвиняемого, которые уравнены в своем правовом статусе.

Также приведены в соответствие с международными требованиями и требованиями Конституции Кыргызской Республики положения УПК КР о перечне мер пресечения, их длительности, процедуры применения, порядка их обжалования и пересмотра.

Значительно расширены права защитника (адвоката). Так, защитник может депонировать доказательства, снимать копии документов из материалов дела. Обязанности защитника дополнены требованием о соблюдении правил профессиональной этики.

Большое внимание в проекте уделяется обеспечению безопасности участников уголовного судопроизводства.

Серьезной реформе подверглись главы о доказательствах и доказывании. Было пересмотрено определение доказательства. Источники доказательств дополнены показаниями эксперта. В качестве обстоятельств, подлежащих доказыванию, выступает виновность или невиновность, а не вина, как в действующем УПК КР.

Доказывание состоит из собирания, закрепления, исследования и оценки доказательств. Значительно расширены полномочия защитника в части собирания доказательств. В частности, ему дается право инициирования на договорной основе производства экспертизы.

Регламентируется использование научно-технических средств в процессе доказывания.

Изменение правового сознания милиции

Следует отметить, что заложенные в принятом УПК КР новеллы требуют значительного изменения правового сознания сотрудников правоохранительных органов, осуществляющих правоприменительную деятельность.

Поэтому положения нового УПК КР потребуют много времени для ознакомления, переосмысления и переориентации. Необходимо подготовить нормативную правовую базу, определяющую организационные основы деятельности правоохранительных органов в уголовном судопроизводстве по новым правилам. Также нужно время для переобучения следователей, прокуроров, судей, адвокатов.

В связи с чем Законом Кыргызской Республики «О введении в действие Уголовного кодекса Кыргызской Республики, Кодекса Кыргызской Республики о проступках, Уголовно-процессуального кодекса Кыргызской Республики, Уголовно-исполнительного кодекса Кыргызской Республики, Закона Кыргызской Республики «Об основах амнистии и порядке ее применения» предусмотрено введение в действие нового УПК КР с 1 января 2019 года.

КПК: плюси й мінуси

Після набуття чинності новим кодексом жити громадянам стане легше, але можуть з’явитися проблеми в слідчих

№17 (1056) 21.04—27.04.2012

Під час ток-шоу «Шустер-live» виступ А.Портнова отримав стовідсоткову підтримку аудиторії.

Ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу вітали не тільки в Україні, а й в ЄС, зокрема, його схвалили доповідачі ПАРЄ Майліс Репс і Маріетта де Пурбе-Лундін. Позитивно оцінив документ і Президент, заявивши, що це — історичний крок до побудови демократичної держави. Але, незважаючи на в цілому позитивні оцінки, новий КПК викликав розбіжності та дискусії серед політиків і юристів. «ЗіБ» вирішив докладніше зупинитися на найбільш революційних і спірних новелах кодексу й навести аргументи за і проти кожної з них.

Слідчий суддя — герой нашого часу

Одна з найбільш революційних новел КПК. Після запропонованих новим КПК змін суд узагалі набуває першорядного значення, і цілком природно, що слідчий суддя стає однією з ключових фігур у кримінальному процесі. Особливо на стадії досудового слідства. Адже більшість питань вирішується не прокурором або слідчим, а саме слідчим суддею за участю сторони захисту.

У чому прогресивність нового інституту? Відтепер усі слідчі дії, пов’язані з обмеженням прав і свобод громадян, контролюватимуться слідчим суддею. Раніше слідчий виносив постанови про проведення тих же обшуків, виїмок, ексгумації трупа, про накладення арешту на кореспонденцію, і т.д., і ці дії не передбачали процедури оскарження та захисту від зловживань. Після набрання кодексом чинності подібні питання вирішуватимуться в судовому засіданні — за присутності всіх сторін. Особи, відносно яких проводитимуться ці дії, отримають право оскаржити їх. Для простого громадянина головний плюс — це відкритість, публічність процедури.

На думку опитаних «ЗіБ» суддів, проблема може виникнути на етапі реалізації цієї новели. Одного слідчого судді для одного районного суду буде явно недостатньо. Необхідно, щоб у кожному районі працювало кілька таких суддів, але кошти на це навряд чи знайдуться.

Угода про визнання вини

Це нововведення різко критикували опозиціонери. Особливо бушував з приводу введення угоди зі слідством Юрій Кармазін, виступаючи в ефірі одного з ток-шоу. За його словами, дане нововведення недавно прийнятого КПК — скринька Пандори, воно небезпечне ще гіршими наслідками для підозрюваного (обвинуваченого), ніж явка з повинною, яку слідчі деколи просто вибивали.

Так звана угода між прокурором і підозрюваним (обвинуваченим) існує практично в усіх європейських країнах. Найчастіше таким чином правоохоронці намагаються отримати корисну для слідства інформацію. Підозрюваний визнає свою провину, при цьому йому призначають менш суворе покарання. За словами Ю.Кармазіна, таку угоду може бути укладено незаконно, але розірвати її буде неможливо. Тому існує ризик, що за грати потрапить невинна людина.

Проте аргументи опонента спростував радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою АП Андрій Портнов: «Дійсно, в новому КПК, як і в кодексах найрозвиненіших країн світу, запроваджено угоду зі слідством. Але угода прямо заборонена, коли мова йде про злочини, в яких є потерпілі. Вона може бути розірвана в будь-який момент. Угода затверджується судом. При цьому суд зобов’язаний перевірити, чи не укладено її під впливом якихось зовнішніх чинників». До речі, за словами А.Портнова, після ухвалення нового КПК в правоохоронців узагалі зникає мотивація катувати людей, оскільки будь-які зізнавальні показання, дані не в суді, не можуть бути доказами вини.

Мабуть, головна гарантія захисту від свавілля слідчих органів у випадку з угодою про визнання вини — знову суд. Адже саме він затверджує угоду. «Суд зобов’язаний переконатися, що угода сторонами підписується добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді», — прямо мовиться в тексті кодексу.

Правозахисники, на вихід!

Ще одна новела, яка викликала шквал суперечок, — це заборона здійснювати захист у кримінальному процесі для юристів, котрі не мають адвокатського свідоцтва. Новий КПК передбачає, що захисником може бути тільки адвокат, унесений до Єдиного реєстру адвокатів і адвокатських об’єднань. Родичі, правозахисники, фахівці в галузі права залишилися за бортом. На думку юристів від опозиції, така норма суттєво обмежує права підозрюваних (обвинувачених). Наприклад, Микола Катеринчук уважає, що людина має право сама вибрати, хто її захищатиме. «Ця стаття істотно звужує право на захист. Чому, якщо я хочу, мене не може захищати мій родич?» — дивується депутат.

Тим часом адвокатське співтовариство, навпаки, задоволене тим, що їхня каста відтепер стане професіональнішою. До речі, такої ж думки дотримується й більшість суддів. За кілька місяців до ухвалення нового КПК суддя Валерій Чорнобук в інтерв’ю «ЗіБ» зізнався: «Сьогодні можна спостерігати, що в процес приходять якісь сумнівні особи без юридичної освіти, якісь громадські захисники, які ніякого уявлення про право не мають. Ці громадяни укладають з людьми договори, при цьому якісних послуг надати не можуть, по суті, лише дурять своїх клієнтів. До того ж із професійними адвокатами суддя хоч би може розмовляти однією процесуальною мовою, і вони його розуміють, на відміну від доморослих захисників».

При цьому, за новим кодексом, підозрюваний має право відмовитися від захисника. На думку Романа Зварича, це — мінус нового КПК: «У кодексі немає механізму, що примушує слідчого перевірити: свідомо людина відмовилася від адвоката чи її просто примусили це зробити».

До речі, в новому КПК, істотно розширені права сторони захисту (попри те, що частина адвокатів були незадоволені тим, що в кодексі не передбачено окремої статті, присвяченої саме правам захисника). Наприклад, відтепер адвокат зможе збирати докази й подавати їх до суду нарівні з прокурором. Проте для того, щоб з’явилася можливість реалізації всіх нових пунктів документа, необхідно прийняти інші акти, наприклад нові закони «Про адвокатуру» і «Про детективну діяльність».

Порушення більше не буде

Більшість старих прокурорів і слідчих, котрі сформувалися в колишній системі, з подивом поставилися до відміни стадії порушення кримінальної справи. Навіть словосполучення це для більшості правоохонців звучало так звично. І раптом — Єдиний реєстр досудових розслідувань! Незрозуміло, як у цьому випадку починатиметься розслідування справи?

Насправді введення єдиного реєстру повинне істотно полегшити життя тим же слідчим, спростивши бюрократичну процедуру. Для звичайного громадянина ж плюс у тому, що відтепер міліція більше не зможе відмовити в реєстрації його звернення за надуманими причинами (як це часто трапляється сьогодні). Адже загальновідомо, що в РВВС дуже не люблять погано розкриваних злочинів, які псують їм статистику (наприклад квартирні крадіжки), і використовують усілякі прийоми для того, щоб не реєструвати ці звернення. Після набуття чинності КПК будь-яка заява вноситиметься до реєстру. А дія­льність міліції завдяки нововведенню повинна стати прозорішою.

Одначе з одним зауваженням, яке на громадських слуханнях, присвячених обговоренню проекту КПК, висловлювало багато правоохоронців, важко не погодитися. Наприклад, за словами начальника головного слідчого управління МВС Василя Фаринника, починаючи з 2011 року було винесено 212 тис. постанов про відмову в порушенні кримінальної справи. Частина ж заяв «відбраковувалася» на більш ранній стадії. Тепер слідчі повинні будуть починати розслідування відразу після внесення інформації про скоєння злочину до єдиного реєстру, без попередньої перевірки. Це означає, що міліцію захлесне дев’ятий вал кримінальних справ. При цьому в арсеналі міліції — всього 15000 слідчих, їх явно недостатньо для виконання такого обсягу роботи. Як із цим упораються правоохоронці? Адвокат Сергій Гребенюк поділяє ці сумніви, але вважає, що, можливо, після набуття чинності новим КПК проблему «відкоригує» життя і з часом знову з’являться свого роду фільтри, які захищатимуть міліцію від громадян, котрі пишуть доноси на сусідів.

Мінус додаткове розслідування

Остання передача «Шустер-live», присвячена новому КПК, почалася з історії Віталія Каїри, котрий відсидів 4,5 року за злочин, якого не скоював. З’ясувалося це тільки після того, як був арештований справжній вбивця — так званий пологівський маніяк Сергій Ткач. До речі, за його злочини відбували покарання як мінімум 9 ні в чому не винних людей. Це змусило депутатів торкнутися ще однієї проблеми, яку обіцяє вирішити новий КПК, — судових помилок і обвинувального ухилу нашого кримінального судочинства. Насправді, якщо в європейських країнах ухвалюється від 20 до 50% виправдувальних вироків, то в нас — тільки 0,2%. І такий гігантський «люфт» неможливо пояснити тільки різницею систем.

Стимулювати слідчих працювати ефективніше, а суддів — почати ухвалювати виправдувальні вироки повинна відміна стадії додаткового розслідування, передбачена Кримінальним процесуальним кодексом. Цей інститут уже давно називали атавізмом і критикували всі кому не лінь, тому його повну ліквідацію вітали й судді, й адвокати. Завдяки додатковому розслідуванню слідчі могли направляти до суду сирі справи, тому що знали: у них буде «другий шанс» і недоробки можна буде виправити. Для суддів же це була можливість не виправдовувати людей — натомість справа прямувала на дорозслідування й поступово «згасала», втрачалася десь у прокурорських кабінетах. Потім через деякий час її могли з якихось причин закрити, а підсудного — звільнити з-під варти.

Важко вгледіти мінуси в скасуванні цього архаїчного інституту. Є тільки легкий неспокій: чи таким чином не виходитимуть на волю винні? Адже роботи в слідчих явно стане більше, і якість її навряд чи покращиться.

Ще не злочини, але вже проступки

Новий КПК вперше вводить поняття кримінальних проступків, якими вважаються правопорушення невеликої тяжкості, що не становлять серйозної загрози для суспільства, наприклад порушення авторського права і суміжних прав, дрібна крадіжка, хуліганство. Як основне покарання за здійснення кримінальних проступків передбачено штраф.

Проте окремі експерти відзначають, що проводити таке розмежування недоцільно, оскільки за правопорушення, які є менш суспільно небезпечними, відповідальність передбачена КпАП. Проте це нововведення повинне, знову-таки, сприяти гуманізації кримінального процесу. Закон «Про кримінальні проступки» планується прийняти в найближчому майбутньому.

Коли спустіють СІЗО

Мабуть, один з головних позитивів нового кодексу (з погляду захисту прав і свобод людини) — це спроба стимулювати слідчих використовувати запобіжні заходи, не пов’язані з позбавленням волі. Раніше людина після порушення стосовно неї справи майже автоматично опинилася в СІЗО. У новому КПК куди гуманніший підхід. У кодексі мовиться про те, що підозрюваний не може бути взятий під варту без певних дій з боку обвинувачення. Наприклад, прокурор зобов’язаний довести, що ніякий інший запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним відповідних зобов’язань і запобігти тим ризикам, які були вказані прокурором або слідчим у клопотанні. Тільки ця схема дій дає право слідчому судді застосовувати як запобіжний захід узяття під варту. Та й то тільки в тому випадку, якщо інкриміноване діяння передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Підозрюваного взагалі не можна тримати під вартою, якщо злочин не передбачає позбавлення волі. До речі, експерти Ради Європи в інтерв’ю «ЗіБ» сказали взагалі крамольну, з погляду наших правоохоронців, річ: навіть скоєння тяжкого насильницького злочину далеко не завжди виправдовує застосування такого запобіжного заходу, як узяття під варту. Передбачається, що після набуття чинності КПК активніше застосовуватиметься домашній арешт (із часом) і застава. Тим більше що нині заплатити її під силу навіть небагатій людині (тепер розмір коливається — від 1 тис. до 300 тис. грн.).

Якщо слідчий суддя дізнається, що когось незаконно тримають у СІЗО, він зобов’язаний відкрити з цього приводу провадження.

Попри деякі вищеперелічені недоліки, новий КПК — однозначно прогресивний документ. Хочеться вірити, що якщо не через півроку, то хоч би через рік-два після того, як він набере чинності, жити стане легше всім — і суддям, і адвокатам, і звичайним людям.

Віктор ШВЕЦЬ, голова Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності:

— Думаю, ми повинні були прийняти такий КПК, який би значно поліпшив стан нашого кримінального судочинства, захистив права людей, зробив правосуддя справедливим. До цього було 8 спроб ухвалити новий кодекс, але щоразу ініціаторами виступали народні депутати, а цього разу законопроект уніс Президент. Коли ми прочитали проект, то зрозуміли, що він вимагає істотного доопрацювання. Була створена робоча група, до якої ввійшли керівники правоохоронних органів, учені, правозахисники. Як наслідок, було внесено близько 4000 поправок. До речі, автори приблизно половини з них — це народні депутати від Партії регіонів. Тобто тут не було ніякої технології, підступів опозиції, це був нормальний законотворчий процес.

Проте 98% поправок було вихолощено. Причому не врахували навіть ті, які подавалися депутатами від провладної партії.

Сергій КІВАЛОВ, голова Комітету ВР з питань правосуддя:

— КПК, прийнятий ВР, — найважливіший документ для кримінальної юстиції та є великим кроком влади в справі модернізації правової системи України. З моменту проголошення незалежності кримінальний процес залишався священною коровою, недоторканною для реформ, а держава 20 років прожила з КПК УРСР 1960 року. І хоча весь цей час велася робота над КПК, перспектива ухвалення нового кодексу з’явилася тільки тепер, з ініціативи Президента Віктора Януковича.

Новий КПК відображає європейські стандарти та європейську філософію розслідування й судового розгляду кримінальних справ. Головне, що він установлює процесуальну рівність і змагальність сторін. Розширюються права підозрюваних, потерпілого; оновлюється процедура досудового розслідування; удосконалюються процедури судового контролю й оскарження судових рішень, забороняється повернення справ на додаткове розслідування, що раніше часто призводило до необгрунтованого затягування строків розгляду справ. Удалою є новела про примирення сторін, коли обвинувачений визнає свою провину, розкаюється, відшкодовує матеріальні й моральні збитки.

У новому КПК є ціла низка нововведень. Наприклад, до традиційних запобіжних заходів — арешту, підписки про невиїзд і застави — додасться домашній арешт, коли місцезнаходження підозрюваного контролюватиметься електротехнічними засобами. Сам арешт застосовуватиметься лише у виняткових випадках, при цьому таку необхідність сторона обвинувачення повинна довести суду.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами п.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2017, № 49-50, ст.444)

Верховна Рада України постановляє :

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 387 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

абзац перший частини першої після слів «Розголошення без» доповнити словом «письмового»;

в абзаці першому слова «якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність» виключити;

в абзаці другому слова «або виправними роботами на строк до двох років» виключити, а після слів «або арештом на строк до шести місяців» доповнити словами «або обмеженням волі на строк до трьох років»;

доповнити частиною третьою такого змісту:

«3. Дія, передбачена частиною другою цієї статті, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, —

карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

2. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

доповнити пунктом 16 — 1 такого змісту:

«16 — 1 ) інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, — особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом»;

пункт 25 після слова «арешт» доповнити словами «інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування»;

назву викласти в такій редакції:

» Стаття 27 . Гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій»;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«5. Під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом»;

3) частину шосту статті 28 після слова «потерпілий» доповнити словами «інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування»;

4) частину другу статті 60 доповнити пунктом 1 — 1 такого змісту:

«1 — 1 ) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань»;

5) частину третю статті 87 доповнити пунктами 3 і 4 такого змісту:

«3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання»;

6) частину четверту статті 99 викласти в такій редакції:

«4. Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа»;

7) частину другу статті 104 доповнити абзацом третім такого змісту:

«Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні»;

слова «в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею» виключити;

доповнити абзацами другим і третім такого змісту:

«Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису надається стороні захисту»;

перше речення після слів «кримінального провадження» доповнити словами «під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та»;

доповнити абзацом другим такого змісту:

«Слідчий суддя, суд може обмежити чи заборонити доступ сторін кримінального провадження з боку захисту до результатів технічного запису з метою забезпечення недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування у разі, якщо на обґрунтування клопотання про проведення обшуку слідчий, прокурор надали результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій»;

9) пункт 7 частини другої статті 160 після слів «речей і» доповнити словами «оригіналів або копій»;

10) у пункті 6 частини першої статті 164 слова «речі і документи» замінити словами «речі і оригінали або копії документів»;

частину третю після слів «речей і» доповнити словами «оригіналів або копій»;

перше речення після слова «вилучених» доповнити словом «оригіналів»;

у другому реченні слова «вилучених документів» замінити словами «документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються»;

12) частину другу статті 168 доповнити абзацами третім і четвертим такого змісту:

«Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста»;

13) у першому реченні частини першої статті 214 слово «та» виключити, а після слів «розпочати розслідування» доповнити словами і цифрами «та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань»;

частину першу після слів «розголошувати лише з» доповнити словом «письмового»;

у частині другій слова «У необхідних випадках слідчий» замінити словом «Слідчий»;

частину першу після слова «представник» доповнити словом «адвокат»;

частину третю після другого речення доповнити новим реченням такого змісту: «Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку»;

частину першу доповнити пунктом 10 такого змісту:

«10) існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності»;

абзац другий частин четвертої і сьомої після цифри «9» доповнити цифрою «10»;

пункт 1 доповнити словами «іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування»;

доповнити пунктом 9 — 1 такого змісту:

«9 — 1 ) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування — особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником»;

18) частину першу статті 308 після слова «потерпілий» доповнити словами «інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування»;

19) пункт 2 частини третьої статті 314 після цифр «4-8» доповнити цифрою «10»;

20) пункт 4 частини другої статті 315 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

«здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні».

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім норм щодо застосування під час судового розгляду відеозаписувальних технічних засобів, які набирають чинності з 1 січня 2019 року.

2. Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Законом, визначається у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

2) протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

забезпечити розроблення і затвердження міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

вжити заходів щодо забезпечення судів, органів досудового розслідування, прокуратури засобами аудіо-, відеофіксації судових засідань та процесуальних дій.

4. Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Національному антикорупційному бюро України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.